top of page
Цей сайт було створено за допомогою конструктора сайтів
.com
. Створіть власний сайт.Розпочати

Українська мова

Вимоги до знань

Фонетика. Орфоепія
 

Студенти повинні знати:

  • Особливості формування української літературної мови, її відмінності від загальнонародної національності;

  • Звукову систему української мови, склад і класифікацію голосних і приголосних;

  • Зміни звуків у потоці мовлення, звуків і фонем у процесі словозміни і словотвору, зумовленість цих змін.

Студенти повинні вміти:

  • Визначати звуковий склад слів, потоку мовлення, характеризувати кожен звук;

  • Визначити і характеризувати асиміляцію, дисиміляцію, спрощення;

  • Дотримуватись норм вимови, властивих українській літературній мові, помічати відхилення від них, удосконалювати своє мовлення.

Графіка й орфографія

​

Студенти повинні знати:

  • Буквенний склад української мови;

  • Терміни, пов’язані з розділом “Орфографія», зміст кожного з них;

  • Принципи українського правопису й написання, що відповідають кожному з них;

  • Орфографічні норми, властиві сучасній українській мові.

Студенти повинні вміти:

  • Визначити буквенний склад слів;

  • Встановлювати звуко-буквеним співвідношенням заданих слів;

  • Розміщувати слова в алфавітному порядку;

  • Визначити орфограми в словах і тексті;

  • Формулювати правила щодо певних орфограм;

  • Грамотно писати, ілюструючи володіння орфографічними нормами та демонструючи високу культуру писемного мовлення.

Словотвір

​

Студенти повинні знати:

  • Зміст терміна «морфеми»;

  • Типи морфем, наявних у слові, функції кожного з них;

  • Різницю між коренем та основою слова; ознаки основи;

  • Суть кожного способу словотвору, різновиди морфологічного, морфолого-синтаксичного способу;

  • Спільне і відмінне між лексико-синтаксичним і лексико-семантичним способами;

  • Особливості й послідовність виконання морфемного й словотвірного розборів.

Студенти повинні вміти:

  • Розрізняти змінні й не змінні слова, визначати морфемну будову їх;

  • Добирати споріднені слова;

  • Розмежовувати слова з омонімічними морфемами, зокрема коренями;

  • Визначати основу слова, її ознак;

  • Розрізняти слова похідні й не похідні, не похідні й твірні;

  • Добирати твірні слова для названих похідних;

  • Визначати словотворчий засіб для похідних слів, утворених на основі різних способів словотвору;

  • Виконувати морфемний і словотвірний розбори;

  • Користуватися словниками морфемної будови, словотвірним.

Граматика. Морфологія. Іменні частини мови

​

Студенти повинні знати:

  • Теоретичний матеріал стосовно принципів поділу слів на частини мови;

  • Сементику, морфологічні ознаки, синтаксичні функції іменників, прикметників, числівників, займенників;

  • Поділ іменників, прикметників, числівників, займенників за значенням та мовними ознаками;

  • Істотні особливості кожної іменної частини мови;

  • Особливості словозміни іменників, прикметників, числівників, займенників.

Студенти повинні вміти:

  • Визначати належність слів до певних частин мови, враховуючи явища переходу з однієї частини мови в іншу; характеризувати слова за належністю до частин мови на основі лексичного значення, морфологічних ознак, синтаксичних функцій;

  • Вживати нормативні граматичні форми, що виявляють відповідні граматичні категорії іменникі, прикметників, числівників, займенників;

Дієслово. Прислівник

​

Студенти повинні знати:

  • Теоретичний матеріал про дієслово і прислівник як частини мови;

  • Граматичні категорії дієслова, вияв їх у співвідносних граматичних формах;

  • Граматичні ознаки різних дієслівних форм;

  • Правила словозміни дієслів;

  • Закономірності утворення дієприкметників, дієприслівників;

  • Особливості побудови речень із дієприкметниками, дієприслівниками безособовими формами на –но, -то;

  • Різновиди прислівників за значенням;

  • Правила правопису прислівників.

Студенти повинні вміти:

  • Називати дієслово, прислівники та їх форми аналізованих речень;

  • Утворювати дієслівні форми що виявляють різні граматичні категорії, в т.ч. категорії виду, способу, часу;

  • Визначати дієвідміни дієслів, вживати відповідні особові закінчення;

  • Визначати дієприкметники, дієприслівники в реченнях, характеризувати їх;

  • Утворювати форми дієприкметників, дієприслівників;

  • Відмінювати дієприкметники ;

  • Виконувати повний морфологічний розбір дієслівних форм;

  • Відрізняти прислівники від однозлучних слів на основі значення та правопису;

  • Відрізняти прислівники від однозвучних слів інших частин мови на основні значення та правопису.

Службові частини мови. Вигук

​

Студенти повинні знати:

  • Семантичні типи прийменників, їх групи за походженням і складом;

  • Синтаксичні функції сполучників, їх поділ за походженням, складом і способ уживанням;

  • Семантичні типи вигуків, їх групи за походженням.

Студенти повинні вміти:

  • Правильно поєднувати прийменники з відповідною відмінковою формою, визначити їх семантичний тип;

  • Розрізняти прийменники й  однозвучні з ними інші частини мови;

  • Відповідно до стилю добирати прийменники і з синонімічного ряду;

  • Записувати складні прийменники за правилами орфографії;

  • Будувати різні типи складносурядних та складнопідрядних речень послуговуючись відповідними сполучниками;

  • Правильно вживати частки відповідно до виконуваних ними функцій;

  • Уміти за допомогою вигуків виражати різні відчуття, волевиявлення.

Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія

​

Студенти повинні знати:

  • Семантичні типи прийменників, їх групи за походженням і складом;

  • Синтаксичні функції сполучників, їх поділ за походженням, складом і способ уживанням;

  • Семантичні типи вигуків, їх групи за походженням.

Студенти повинні вміти:

  • Правильно поєднувати прийменники з відповідною відмінковою формою, визначити їх семантичний тип;

  • Розрізняти прийменники й  однозвучні з ними інші частини мови;

  • Відповідно до стилю добирати прийменники і з синонімічного ряду;

  • Записувати складні прийменники за правилами орфографії;

  • Будувати різні типи складносурядних та складнопідрядних речень послуговуючись відповідними сполучниками;

  • Правильно вживати частки відповідно до виконуваних ними функцій;

  • Уміти за допомогою вигуків виражати різні відчуття, волевиявлення.

Синтаксис простого речення

​

Студенти повинні знати:

  • Що таке словосполучення, їх типи за морфологічним вираженням головного слова та за смисловими відношеннями між головним залежним словами, способи зв’язку слів у словосполученні;

  • Основні ознаки речення, що репрезентують його структурно-семантичну єдність і самостійність, типи речень за метою висловлювання та структури, типи простих речень;

  • Основні ознаки головних членів речень, їх типи за будовою та способом вираження; розділові знаки між ними;

  • Диференційні ознаки другорядних членів речення, їх види; структурні та семантичні особливості односкладних речень, їх типи за способом вираження головних членів.

Студенти повинні вміти:

  • Відокремлювати та самостійно будувати словосполучення, розмежовувати синтаксично вільні і синтаксично нечленовані, прості й складні, за семантичними відношеннями та морфологічним вираженням головного слова; визначити способи підрядного зв’язку ;

  • Аналізувати прості речення як багатовимірну синтаксичну одиницю; визничити речення за метою висловлювання, будовою, відокремлювати головні та другорядні члени речення й характеризувати їх;

  • Розрізняти двоскладні й односкладні прості речення, повні й неповні, визначити і самостійно складати дієслівні та іменникові односкладні речення;

  • Правильно ставити розділові знаки між підметом і присудком та в неповному реченні, за правилами орфографії записувати прикладки.

Просте ускладнене речення

​

Студенти повинні знати:

  • Умови відокремлювання членів речення та основні правила відокремлення другорядних членів речення;

  • Типи звертань вставних слів;

  • Правила вживання розділових знаків у реченнях із звертаннями, вставними і вставленими компонентами;

Студенти повинні вміти:

  • Розрізняти ускладню вальні елементи речень;

  • Відрізняти звертання від підмета, вставні конструкції від вставлених;

  • Ставити розділові знаки у реченнях з ускладню вальними елементами.

​

​

Складне речення

​

Студенти повинні знати:

  • Засоби зв’язку частин складного речення та їх класифікацію;

  • Вид складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових та багатокомпонентних складних речень; структурні типи складних синтаксичних цілей;

  • Способи відтворення чужого мовлення;

  • Розділові знаки у складному реченні;

Студенти повинні вміти:

  • Розпізнавати сполучникові(складносурядні та складнопідрядні) й безсполучникові складні речення в тексті; пряму й непряму мову, діалог і цитату, складне синтаксичних цілей;

  • Розрізняти їх, добирати до складних речень синонімічні варіанти;

  • Сладати за значені конструкції відповідно до комунікативного  завдання;

  • Інтонаційно та пунктуаційно оформлювати їх.

bottom of page